Від упередження мільярдних втрат бюджету до детінізації ринків: результат роботи БЕБ за І півріччя - 19,509 млрд грн
Сукупний результат роботи Бюро економічної безпеки України у період системної трансформації - 19,509 млрд грн. Мільярди гривень повернутих і збережених для держави коштів, легалізований оборот, скорочення тіньової частки на ключових ринках та великі схеми, які втратили можливість працювати, - саме цими показниками вимірюється ефективність Бюро за перше півріччя 2026 року. Важливо не просто виявити порушення чи відкрити кримінальне провадження. Завдання БЕБ - змінити економічне середовище так, щоб чесно працювати було вигідніше, ніж залишатися в тіні. Про це повідомив Директор БЕБ Олександр Цивінський на своєму Телеграм каналі.
БЕБ вимірює результат діяльності через три взаємодоповнюючі складові:
1. Повернуті у бюджет кошти 1,790 млрд грн:
- відшкодування збитків у завершених кримінальних провадженнях - 1,77 млрд грн;
- активи на потреби ЗСУ - 19,5 млн грн
2. Упереджені втрати бюджету та бізнесу 3,903 млрд грн:
- попередження незаконного використання ризикового податкового кредиту з ПДВ - 3 млрд грн;
- недопущення незаконного відшкодування ПДВ із бюджету – 115 млн грн;
- запобігання втратам бюджету через ризикові закупівлі - 32,5 млн грн;
- упередження втрат акцизного податку через вилучення контрафакту - 659 млн грн;
- захист легального бізнесу через вилучення контрафакту – 96,3 млн грн.
3. Детінізація ринків 13,816 млрд грн;
- паливно-мастильних матеріалів - 12,4 млрд грн;
- електроніки – 1,1 млрд грн;
- імпорту рослин (квітів) – 316,4 млн грн.
Таким чином, результат БЕБ за перше півріччя склав 19,509 млрд грн.
За цей період з Державного бюджету було передбачено 1 млрд грн на утримання БЕБ.
«Саме так, я вважаю, треба оцінювати результат роботи БЕБ. І це частина змін у Бюро - перехід від оцінки реального впливу на економіку. Не за кількістю відкритих справ. Бо сама по собі справа у реєстрі ще не змінює економіку. Результат - це коли гроші залишаються в держави. Коли схема перестає працювати. Коли легально вести бізнес стає вигідніше, ніж шукати обхідні шляхи», - зазначив Директор БЕБ.
Значну частину економічного ефекту БЕБ забезпечує ще до того, як гроші фактично втрачені. Завдяки аналітичним заходам вдалося не допустити використання ризикового податкового кредиту з ПДВ на 3 млрд грн та попередити можливе незаконне відшкодування ПДВ з бюджету ще на понад 115 млн грн.
Інформаційно-аналітичні підрозділи Бюро економічної безпеки України виявляють ризики у сфері публічних закупівель та допомагають державним замовникам уникати неефективного використання коштів. Робота БЕБ у сфері публічних закупівель спрямована не лише на реагування на порушення, а й на їхнє попередження - завдяки аналітиці, оцінці ризиків та взаємодії з розпорядниками бюджетних коштів.
За результатами аналізу закупівель у бюджетній сфері БЕБ у першому півріччі 2026 року упередило можливі втрати державного бюджету за рахунок зменшення сум договорів на 32,5 млн грн.
Крім того, за 9 закупівлями прийнято рішення про розірвання договорів на загальну суму 168,5 млн грн через виявлені порушення. Наразі ці закупівлі повторно не оголошувалися.
Тобто БЕБ не лише розслідує вже вчинені правопорушення, а працює на випередження: виявляє ризик, встановлює схему та блокує її до того, як вона перетвориться на збитки для бюджету.
Там, де правопорушення вже відбулося, вимога інша - справа повинна давати державі відчутний результат.
У першому півріччі 2026 року завдяки вжитим заходам у завершених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 1,77 млрд грн. Крім того, накладено арешт на майно на суму 738 млн грн, а з незаконного обігу вилучено підакцизну продукцію та обладнання на суму 901 млн грн.
У першому півріччі детективи БЕБ розпочали розслідування у 1 422 кримінальних провадженнях, повідомили про підозру 658 особам та направили до суду 463 кримінальні провадження. Серед них - 19 проваджень щодо 85 осіб за фактами вчинення кримінальних правопорушень у складі організованих груп та злочинних організацій.
БЕБ руйнує матеріальну базу схем, а не просто вилучає товар. Тобто ліквідує самі джерела її появи. Позбавляє організаторів промислових ліній, вилучає верстати, транспортні засоби та блокує логістичні ланцюжки. Без обладнання та сировини відновлення тіньового бізнесу стає економічно неможливим.
А також не накопичує справи заради звітності. Кожне розслідування закінчується відчутним ефектом для держави: відшкодованими збитками, заблокованими активами та ліквідованою схемою, яку вже неможливо запустити знову.
Найкраще системність цього підходу демонструє ринок пального. Ще кілька років тому третина ринку - 34% - перебувала в тіні. Сьогодні цей показник становить 9%. БЕБ разом із партнерами ідентифікувало 588 АЗС, частина яких працювала без необхідних дозвільних документів, а частина - не відповідала фактичному стану ринку. За результатами відпрацювання демонтовано 133 незаконні АЗС, ще щодо низки об’єктів вжито заходів у межах адміністративних та кримінальних проваджень. Окремо БЕБ запровадило постійний моніторинг АЗС, які припинили роботу, щоб не допустити повернення нелегальних схем.
Проте справжній результат - не 133 демонтовані об’єкти. Він у тому, що частина продажів перейшла з тіньового у легальний сектор.
Найбільш об’єктивно результати детінізації ринку пального показує не лише зростання надходжень, а й фактичні обсяги продажу через РРО. Цей показник не залежить від зміни цін чи ставок податків.
За перше півріччя 2026 року обсяги легальної реалізації пального через РРО зросли на 342 млн літрів, або на 9,4%. Водночас виторг від продажу пального збільшився на 84,52 млрд грн, або на 46,2%.
Це свідчить, що зростання ринку відбулося не лише через підвищення цін, а й завдяки збільшенню реальних обсягів легального продажу.
За цей же період податкові надходження від пального зросли з 49,22 млрд грн до 67,73 млрд грн - на 18,51 млрд грн, або 37,6%.
Навіть із урахуванням підвищення ставок акцизного податку додатковий приріст надходжень, який не пояснюється лише податковими змінами, становить 12,4 млрд грн, або 25,3%. Саме ця частина є непрямим показником позитивного ефекту від детінізації ринку пального.
Схожі підходи БЕБ застосовує на тютюновому ринку. Тут теж важливо не просто вилучити чергову партію контрафакту, а позбавити організаторів нелегального бізнесу потужностей, які виготовляють його знову і знову.
У першому півріччі за напрямами протидії нелегальному обігу тютюнової та вейп-продукції БЕБ припинило діяльність 20 нелегальних виробництв та вилучило 9 промислових виробничих ліній.
Один із найбільших прикладів - припинення у Чернівецькій області найбільшого за історію Бюро підпільного виробництва сигарет, де вилучено обладнання, продукцію та майно вартістю понад 200 млн грн.
Ще одна операція одночасно охопила 12 регіонів України: понад 100 обшуків, вилучили виробничі лінії, компоненти та електронні сигарети на суму понад 150 млн грн. На Львівщині та Харківщині ліквідовано два підпільні виробництва, здатні разом випускати понад 130 тисяч пачок сигарет щодоби.
Ще один напрям системної роботи БЕБ - протидія конвертаційним центрам, які забезпечують тіньовий обіг коштів, формування фіктивного податкового кредиту та легалізацію товарів сумнівного походження. Бюро виявляє не лише окремі підприємства, а всю інфраструктуру таких схем: підконтрольні компанії та ФОПи, фінансові потоки, рахунки й осіб, які забезпечують їхню роботу.
Один із прикладів - викритий БЕБ конвертаційний центр з оборотом до 18 млрд грн, послугами якого користувалися понад 200 підприємств. Для роботи схеми залучили близько 500 підконтрольних суб’єктів. Спецоперація передбачала проведення понад 40 обшуків та затримання чотирьох учасників, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення. У результаті 10 учасників злочину притягнуто до відповідальності.
Окремим маркером змін стала робота зі штучним дробленням бізнесу. За оцінками БЕБ, близько 30% активних ФОП можуть використовуватися як інструмент такого дроблення. Тому Бюро зосередило увагу не лише на окремих порушеннях, а на аналізі цілих бізнес-моделей та виявленні системних ризиків.
Бюро опрацювало понад 68 матеріалів щодо ризикових операцій на суму понад 6 млрд грн. Але найважливішим результатом стало те, що бізнес почав змінювати свою поведінку.
Після проведення аналітичної роботи, роз'яснень та взаємодії з бізнесом шість великих торговельних мереж публічно заявили про відмову від схем дроблення та почали переходити на загальну систему оподаткування.
За розрахунками БЕБ, повний перехід цього бізнесу на прозору модель роботи здатен забезпечити економіці до 12,5 млрд грн додаткових надходжень.
БЕБ застосовує новий підхід до роботи з окремими ринками через постійний діалог із представниками галузей, аналіз ризиків та спільний пошук рішень. Мета такої роботи - не лише виявляти порушення, а створювати умови, за яких компаніям вигідніше працювати прозоро.
Одним із прикладів стала взаємодія з ринком побутової техніки та електроніки. БЕБ провело аналіз галузі, обговорило проблемні питання з її представниками та визначило основні ризики: продаж товарів без належного відображення операцій, невикористання реєстраторів розрахункових операцій, неофіційну зайнятість та інші способи уникнення податкових зобов’язань.
Після проведеної роботи кількість суб’єктів господарювання у сфері побутової техніки, які проводять розрахункові операції через РРО, зросла з 6,5 тисяч у жовтні 2025 року до 7,1 тисячі у травні 2026 року. За перші шість місяців 2026 року виторг через РРО у сфері побутової техніки становив 104,4 млрд грн проти 79,7 млрд грн за аналогічний період 2025 року. Приріст склав 24,7 млрд грн, або 31%.
Також за перше півріччя 2026 року суттєво зросла частка офіційно ввезених і активованих пристроїв Apple.
Якщо у першому півріччі 2025 року через офіційні канали було активовано 21,2% пристроїв Apple від загальної кількості активацій, то за аналогічний період 2026 року цей показник зріс до 37,1%. Тобто частка офіційного постачання збільшилася у 1,75 раза.
У кількісному вимірі кількість офіційних активацій зросла зі 98,4 тис. до 204,3 тис. пристроїв - більш ніж удвічі.
Водночас вартість офіційно активованих пристроїв зросла зі 115,5 млн доларів до 239,8 млн доларів. Приріст становив 124,3 млн доларів, або 107,7%. У гривневому еквіваленті це близько 5,68 млрд грн, що відповідає приблизно 1,1 млрд грн потенційного ПДВ-ефекту для бюджету.
Ці показники свідчать про поступове збільшення частки легального ринку та зменшення простору для схем із неофіційним ввезенням електроніки.
Також зменшилася кількість випадків невидачі фіскальних чеків. Паралельно галузь демонструє позитивні зміни у сфері офіційного працевлаштування.
Крім того, БЕБ ініціювало запровадження обов’язкового зазначення IMEI-кодів мобільних телефонів у митних деклараціях під час імпорту, що може забезпечити понад 5 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щороку. Нова норма дозволить відстежувати походження мобільних телефонів уже на етапі перетину кордону та зробить ринок електроніки більш прозорим. Це має ускладнити діяльність тих, хто використовує незаконні схеми ввезення техніки та уникає сплати податків. Відповідний наказ Міністерства фінансів України вже підписано, а Міністерство юстиції України провело його державну реєстрацію.
Наступним кроком має стати зазначення IMEI у фіскальних чеках. БЕБ спільно з Міністерством фінансів України та Державною податковою службою України напрацьовує відповідний алгоритм реалізації цього механізму.
Частина ефекту від детінізації стала результатом посилення контролю БЕБ і Державної митної служби за правильністю визначення митної вартості та класифікації імпортованих товарів.
Показовий приклад - імпорт квітів, за яким раніше практично не проводили системного аналізу.
За перше півріччя 2026 року обсяг ввезення квітів зріс лише на 7,3% у натуральному вимірі. Водночас сума сплачених митних платежів збільшилася з 389,62 млн грн до 706,06 млн грн - на 316,44 млн грн, або 81,2%.
Тобто надходження до бюджету зросли значно швидше, ніж сам обсяг імпорту. Це свідчить про те, що додатковий ефект був отриманий не через збільшення кількості ввезеного товару, а завдяки більш точному визначенню його митної вартості.
Такого результату вдалося досягти завдяки взаємодії БЕБ і Державної митної служби та врахуванню рекомендацій Бюро щодо контролю за імпортом цієї групи товарів. У результаті додатковий фіскальний ефект порівняно з аналогічним періодом минулого року становив 316,4 млн грн.
Крім того, додаткових 5 млрд грн отримуватиме бюджет завдяки ініціативі БЕБ спільно з Головним сервісним центром МВС запустити аналітичний інструмент, який дозволяє виявляти ухилення від сплати податків під час імпорту та продажу автомобілів.
Аналітики Бюро зафіксували схему, за якою компанії ввозять автомобілі в Україну, але не декларують їх подальший продаж кінцевим власникам. Унаслідок цього бюджет недоотримує належні податкові надходження, а сформований під час імпорту податковий кредит з ПДВ може використовуватися в інших схемах ухилення від оподаткування.
Наступним етапом реалізації даної ініціативи буде впровадження зазначення VIN-кодів автотранспорту у податкових накладних, що дозволить автоматизувати виявлення ризиків під час імпорту та реалізації автотранспорту. Наразі триває обговорення реалізації цього етапу спільно з ДПС та ГСЦ.
Одночасний доступ до баз даних різних державних органів дає аналітикам БЕБ змогу зіставляти інформацію, виявляти та усувати системні прогалини, які безпосередньо впливають на надходження до бюджету.
Один із найбільш показових прикладів - реалізація Мінфіном у першому півріччі 2026 року ініціативи БЕБ щодо прямого обміну інформацією між Держказначейством і ДПС. Завдяки цьому податкова служба отримала можливість контролювати, чи в повному обсязі переможці тендерів відображають у звітності бюджетні кошти, які вони отримали.
Масштаб проблеми підтверджують результати аналітичної роботи БЕБ. Лише у 2025 році було виявлено 4,2 млрд грн незадекларованих податкових зобов’язань з ПДВ у переможців державних закупівель. Користуючись тим, що податкова служба не мала доступу до даних про казначейські транзакції, 51 постачальник товарів і послуг за бюджетні кошти не відобразив отримані мільярди у податковій звітності.
Завдяки ініціативі БЕБ таку можливість для недоброчесного бізнесу наразі усунено. Цей приклад демонструє, що аналітична робота Бюро дозволяє виявляти масштабні ризики та перетворювати отримані дані на системні рішення.
При цьому потенціал цього напряму залишається значно більшим. Розширення аналітичної роботи, впровадження нових цифрових інструментів і виявлення більшої кількості схем безпосередньо залежать від кадрової спроможності Бюро.
Наразі фактична чисельність Бюро становить 1 043 працівники - близько 26% від передбаченої законом граничної чисельності у 4000 осіб, тобто кадровий некомплект становить 74%. У БЕБ проходить атестація працівників.
Перший етап, який охоплює керівний склад, наближається до завершення. До співбесід допустили 20 працівників. Із них 14 підтвердили відповідність критеріям професійної компетентності та доброчесності, 5 не пройшли співбесіду, щодо однієї особи рішення ще не ухвалено.
На другому етапі атестації серед працівників категорії тимчасово виконуючий обов’язки тестування на загальні здібності не склали 3 із 24 осіб. У першій хвилі цей етап не пройшли 10 із 265 працівників, у другій – 7 із 281. Водночас із серпня 2025 року з БЕБ звільнилися 369 працівників: 265 осіб зі спеціальними званнями та 104 державні службовці і працівники за трудовим договором.
Основні причини звільнення - нижчий, ніж в інших правоохоронних органах, рівень оплати праці, небажання окремих працівників працювати за новими стандартами та диспропорції у ресурсному забезпеченні.
Для подолання кадрового дефіциту БЕБ проводить відкриті конкурси. Наразі оголошено 114 конкурсних відборів на 335 посад. Документи подали 1 768 кандидати - у середньому близько 5 претендентів на одне місце.
Зараз 1233 кандидатів виконують практичні завдання, ще 268 проходять співбесіди з метою оцінювання відповідності кандидатів критерію професійної компетентності, 16 проходять співбесіди з метою оцінювання відповідності кандидатів критерію доброче6сності, 3 визначенні переможцями в конкурсних відборах.
Триває розбудова територіальних підрозділів і формування команд, які забезпечуватимуть роботу БЕБ у регіонах. Зокрема, створено необхідні умови для запуску роботи нового територіального управління БЕБ у Дніпропетровській області: затверджено положення та визначено структуру і штат. Найближчим часом буде оголошено конкурсний відбір на посаду керівника ТУ.
Подальше кадрове посилення БЕБ, завершення атестації, проведення відкритих конкурсів та створення нових територіальних управлінь БЕБ є необхідними умовами для масштабування вже розпочатих системних змін і підвищення ефективності роботи Бюро.
«Паралельно змінюємо саму систему роботи: напрацьовуємо нормативну базу, переглядаємо і цифровізуємо процеси, посилюємо аналітичний напрям і переходимо від принципу «порахувати провадження» до принципу «порахувати ефект для держави».
У взаємодії з бізнесом наша позиція проста: закон один для всіх. Працюємо над тим, щоб чесно вести справи було простіше й вигідніше, ніж будувати схеми.
Саме так ми трансформуємо БЕБ, яке оцінює свою роботу не процесом, а результатом», - підсумував Олександр Цивінський.
Також Директор БЕБ опублікував 20 кейсів, які на практиці демонструють зміни в роботі Бюро - посилання.
