Події

 Липень 2025 року

Працівники Бюро економічної безпеки України долучилися до фасилітативної сесії, яку організували ООН Жінки в Україні в межах проведення гендерного аудиту БЕБ

Під час заходу учасники провели самооцінку організаційних політик і практик у сфері гендерної рівності, проаналізували організаційну культуру, обговорили розподіл обовʼязків та барʼєри, що можуть перешкоджати досягненню рівних можливостей для жінок і чоловіків.

Сесія стала майданчиком для діалогу, обміну досвідом та формування спільних рекомендацій щодо подальших кроків БЕБ у впровадженні гендерночутливого підходу.

Фасилітаторками заходу виступили Ірена Проців, програмна аналітикиня ООН Жінки в Україні, та Наталія Свідерська, національна консультантка ООН Жінки в Україні.

Довідково: у межах виконання Державної стратегії до 2030 року та Операційного плану, БЕБ, за експертної та технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансової підтримки уряду Швеції, розпочало гендерний аудит, проведення якого передбачено Наказом БЕБ від 28 лютого 2025 року № 34.

Квітень 2025 року

У Бюро економічної безпеки України розпочався гендерний аудит

З метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Бюро економічної безпеки України розпочало проведення гендерного аудиту у співпраці з ООН Жінки в Україні. На установчому засіданні робочої групи учасники вже окреслили основні етапи проведення аудиту та заплановані заходи. 

Відповідно до наказу Бюро від 28.02.2025 №34 «Про проведення гендерного аудиту в Бюро економічної безпеки України» аудит охопить як центральний апарат, так і територіальні управління БЕБ. До складу робочої групи увійшли працівники Бюро, а також експерти ООН Жінки в Україні.

За словами заступника Директора з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації БЕБ Максима Кутерги, який є координатором з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, проведення гендерного аудиту дозволить не лише оцінити стан забезпечення рівних прав і можливостей у Бюро, а й визначити виклики та подальші кроки.

Своєю чергою координаторка програми ООН Жінки в Україні Тетяна Кудіна підкреслила важливість гендерного аудиту в контексті європейської інтеграції України та необхідність посилення інституційного механізму забезпечення рівних прав і можливостей.

Наприкінці засідання присутні затвердили план та етапи проведення гендерного аудиту.

Також за участю експерток ООН Жінки в Україні – Ірени Проців та Наталії Свідерської для членів робочої групи відбулася інформаційна сесія. На ній  обговорили гендерну рівність як основу демократичного суспільства, міжнародні зобов’язання України у сфері гендерної політики та національне законодавство щодо рівності прав і можливостей. 

Жовтень 2024 року

У БЕБ відбулась міжвідомча нарада з питань гендерної рівності в роботі державних органів

У Бюро економічної безпеки відбулась робоча нарада за участі в.о.Директора БЕБ Сергія Перхуна з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко й Керівницею програм з питань реформ та врядування Представництва ООН Жінки в Україні Галиною Міщеряковою. До заходу також долучились заступник Директора БЕБ Максим Кутерга та керівник Департаменту Бюро Олексій Дрозд. 

Під час наради учасники обговорили проведення в БЕБ гендерного аудиту, що спрямований на впровадження принципів рівності та недискримінації в діяльності органу. Він включатиме гендерно-правову експертизу внутрішніх документів, а також надання пропозицій та рекомендацій стосовно роботи БЕБ у цьому напрямі.

Своєю чергою Катерина Левченко привітала прагнення Бюро долучитись до низки державних органів, які вже успішно втілюють гендерну політику. 

Нагадаємо, розділом 6 Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки, затвердженого розпорядженням КМУ від 23 серпня 2024 року № 792-р, БЕБ бере участь в організації заходів у напрямі забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Січень 2023 року 

БЕБ долучилося до підготовки Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку

Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку, як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки дозволить модернізувати безпекову сферу і привести її у відповідність до стандартів, яких має досягти Україна на шляху до членства у ЄС. Він став результатом роботи Міжвідомчої робочої групи, яка була створена відповідно до наказу Генерального прокурора 11 листопада 2022 року. За участі правоохоронних органів, органів прокуратури та у співпраці з міжнародними партнерами, проєкт Комплексного стратегічного плану було розроблено та затверджено.

“У плані окреслено наявні виклики, що потребують вирішення. Це і розмежування компетенції, і усунення дублювання функцій та оптимізація здійснення кримінального провадження, забезпечення підзвітності та прозорості, посилення механізмів демократичного цивільного контролю тощо.

Також у Плані описано новації, без запровадження яких укріплення безпеки країни у сучасних умовах є неможливою. Це і цифровізація процесів, застосування підходів, орієнтованих на результат, доступ правоохоронців до автоматизованих інформаційних систем, застосування ризик-орієнтованого підходу, стратегічне прогнозування, і таке інше.

Завдяки впровадженню новітніх методів роботи можлива зміна основної філософії виконання правоохоронної функції та переналаштування роботи із розкриття вже вчинених правопорушень на їх упередження”, - зазначив Директор БЕБ Вадим Мельник.

За результатами роботи було сформульовано шість стратегічних пріоритетів реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України.

Стратегічні пріоритети:

1. Дієвість та ефективність органів правопорядку та прокуратури, як невід’ємної складової сектору безпеки і оборони, в межах якого вони забезпечують національну безпеку України, у тому числі громадську безпеку і порядок, протидію злочинності з урахуванням стратегічних цілей і відповідно до стандартів прав людини, основних прав і свобод, а також принципів гендерної рівності.

Забезпечення подальшого розвитку системи органів правопорядку має здійснюватися на основі застосування ризик-орієнтованих підходів, інформаційно-аналітичної спрямованості, стратегічного менеджменту та прогнозування.

2. Послідовна кримінальна політика, пріоритетом якої є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого.

3. Оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права.

4. Система управління, що орієнтована на результат відповідно до встановлених пріоритетів.

5. Комплексна цифрова трансформація.

6. Відкритість, прозорість, підзвітність, незалежність та політична нейтральність.

Розроблений учасниками міжвідомчої робочої групи проєкт Комплексного стратегічного плану передадуть на розгляд до Офісу Президента України.

Детальний перелік завдань, заходів, якісних та кількісних показників, очікуваних результатів подальшого реформування органів правопорядку відображатиметься в операційному плані, прийнятому на виконання Комплексного стратегічного плану, що підлягає періодичній актуалізації.

Довідково. Комплексний стратегічний План застосовується до органів прокуратури, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Служби безпеки України та Державної митної служби України.

До складу учасників міжвідомчої групи входять очільники Офісу Генпрокурора, Міністерство внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, Національна поліція України, Державної прикордонної служби, Державної митної служби, а також представники Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні експерти Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні (EUAM Ukraine), EU Project Pravo-Justice, Офісу Ради Європи в Україні, Міжнародної організації права розвитку (IDLO).

Липень 2022 року 

БЕБ формує Стратегію інституційного розвитку на 2022-2027 роки

Бюро економічної безпеки України розпочало процес формування Стратегії інституційного розвитку БЕБ на 2022-2027 року. Наразі відбуваються стратегічні сесії зі співробітниками структурних підрозділів БЕБ, під час яких напрацьовуються стратегічні ініціативи. Напрями розвитку будуть обговорюватися з міжнародними партнерами для активного залучення донорської підтримки та ефективного планування фінансування. З метою належної реалізації Стратегії інституційного розвитку БЕБ на 2022-2027 роки також буде розроблено дорожню мапу. Зазначені документи будуть постійно моніторитися та корегуватися, з огляду на нові ризики, зміни зовнішніх обставин та глобальні тренди.

Про це, зокрема, йшлося на другому засіданні постійно діючого консультативно-дорадчого органу «Секторальної робочої групи з підтримки розвитку сектору економічної безпеки України».
У онлайн засіданні робочої групи брали участь представники міжнародних організацій, іноземних дипломатичних представництв в Україні, а також Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Учасники обговорили загальні організаційні питання, основні напрями Стратегії інституційного розвитку БЕБ, їх закріплення за можливими донорами. Також було затверджено Секретаріат Секторальної робочої групи. Старшого радника з розслідування фінансових злочинів Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Симонаса Мінкевічюса та Директора Бюро економічної безпеки України Вадима Мельника було обрано співголовами Секторальної робочої групи з підтримки розвитку сектору економічної безпеки України.

На думку фахівців Бюро, за сприяння міжнародних партнерів БЕБ запровадить системний підхід у превенції та боротьбі з економічними правопорушеннями.
“Саме недопущення правопорушення, а не боротьба із проявами – серед основних завдань Бюро, як головного аналітичного органу держави. БЕБ вибудовує співпрацю з міжнародними партнерами на засадах стабільності, відповідальності, прогнозованості та ефективності. Нам важлива підтримка і, головне, спільне бачення шляху розвитку Бюро”, - зазначив керівник Управління міжнародного співробітництва БЕБ Анатолій Александров.

Нагадаємо, Секторальна робоча група була створена в червні 2022 року. Метою діяльності є забезпечення системного підходу до реалізації реформи в секторі економічної безпеки України, на виконання положень Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020, підтримки інституційного розвитку БЕБ, впровадження міжнародного досвіду, а також залучення міжнародної технічної допомоги.

Довідково.
Секторальні робочі групи утворюються за погодженням із Секретаріатом Кабінету Міністрів України з метою:
• огляду пріоритетів та прогресу у реалізації заходів, спрямованих на виконання Програми дій Уряду у відповідних напрямах державної політики;
• узгодження з партнерами з розвитку спільних напрямів співробітництва в рамках діючих програм та проєктів матеріально-технічної допомоги, а також підготовки майбутніх;
• включення у секторальну діяльність наскрізних тем (гендерна рівність, цифровізація, антикорупційна діяльність тощо).
Співголовами секторальних робочих груп є керівники або заступники керівників центральних органів виконавчої влади України та представники партнерів з розвитку. У разі потреби у складі секторальних робочих груп можуть утворюватися тематичні підгрупи для співробітництва за окремими напрямами.