Україна продовжує втрачати значні кошти через нелегальне виробництво та обіг тютюнових виробів. За оцінками учасників ринку, у 2025 році втрати державного бюджету через діяльність тіньового сектору становили 26,5 млрд грн. Якщо поточна тенденція збережеться, вже у 2026 році ця сума може зрости до 28 млрд грн.
Такі дані були озвучені під час вебінару щодо протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами, організованого Асоціацією «Укртютюн», за участю представників міжнародних тютюнових компаній, експертів та Бюро економічної безпеки України.
За інформацією учасників ринку, частка нелегальної торгівлі сигаретами у лютому 2026 року становила 17,6%. При цьому вся нелегальна продукція, за оцінками експертів, виробляється на території України, а близько двох третин її обсягів припадає лише на двох виробників. Одним із регіонів із найбільшою часткою тіньового ринку називають Дніпропетровську область, на яку припадає майже п’ята частина нелегального ринку країни.
Водночас легальний сектор залишається одним із важливих джерел наповнення бюджету. За даними, озвученими під час заходу, чотири міжнародні компанії у 2025 році забезпечили надходження 177 млрд грн податків, що становить близько 7% усіх доходів державного бюджету, а також створили понад 100 тисяч робочих місць.
Окрему увагу учасники вебінару приділили проблемі нелегального обігу електронних сигарет. За експертними оцінками, сьогодні 93% ринку вейпів перебуває у тіньовому секторі. Водночас втрати бюджету від незаконного обігу такої продукції у 2025 році становили 7,6 млрд грн, а до кінця 2026 року можуть наблизитися до 10 млрд грн.
«Поєднання глибокої аналітики, цифрових технологій та своєчасної превенції дозволяє БЕБ забезпечувати системну детінізацію ринку, збільшення надходжень акцизного податку та відновлення рівних конкурентних умов для легального бізнесу. Уже зараз ми бачимо позитивну динаміку виторги через РРО у березні 2026 року зросли до 14,44 млрд. грн у порівняні з лютим 2026р - 12,05 млрд грн. Це свідчить про поступове виведення ринку з тіні та підвищення прозорості обігу підакцизної продукції», — наголосив Павло Буздиган.
Також у БЕБ наголосили, що поєднання аналітичної роботи, сучасних цифрових інструментів та превентивних заходів дозволяє підвищувати прозорість ринку, збільшувати надходження акцизного податку та формувати рівні умови для ведення легального бізнесу.