Сучасні глобальні виклики та збройна агресія проти України зумовлюють необхідність формування принципово нових підходів до забезпечення економічної стійкості держави.
Відповідно до пункту 3.1 Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023 – 2027 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2024 р. № 792-р, передбачається виконання органами держвлади заходу із розвитку альтернативних заходів вирішення кримінально-правових конфліктів (diversionary measures, transactions), що застосовуватимуться на досудовій стадії кримінального провадження під час розслідування окремих видів кримінальних правопорушень, насамперед фінансового характеру, запровадження відновного правосуддя, а також удосконалення правового регулювання інститутів звільнення від кримінальної відповідальності, покарання, пробації, угод про примирення і медіації в межах кримінального провадження.
Бюро економічної безпеки України переорієнтовує свою роботу з традиційної каральної моделі на превентивну аналітичну діяльність. Впровадження інноваційних механізмів правозастосування дозволяє не лише ефективно протидіяти загрозам в економічній сфері, а й інтегрувати провідні демократичні принципи у національну правозахисну систему, забезпечуючи стабільний розвиток держави навіть у період найвищих випробувань.
Бюро економічної безпеки України презентувало для широкого обговорення інноваційну концепцію медіації (Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів, щодо впровадження процедури досудового врегулювання окремих кримінальних правопорушень»): механізму, що має на меті концептуальну зміну підходів у розслідуванні економічних злочинів, зокрема за статтями 212 та 212-1 Кримінального кодексу України. Проєкт спрямований на зміну філософії взаємодії між правоохоронними органами та бізнесом і є частиною стратегії переходу від «карального правосуддя» до моделі відновлювального правосуддя, орієнтованого на реальне наповнення державного бюджету.
Це рішення відповідає світовим стандартам взаємодії правоохоронних органів із бізнесом, зокрема практикам Deferred Prosecution Agreements (DPA) у США, Великій Британії та Франції.
Головна мета ініціативи – забезпечити швидке та повне відшкодування збитків державі, мінімізувати тиск на сумлінний бізнес та створити додаткові прозорі механізми швидкого наповнення бюджету України.
Можливість застосування інституту медіації потребує вивчення як сучасного інструменту врегулювання конфліктів, у тому числі у сфері захисту інвестицій та взаємодії держави з бізнесом. Такий підхід відповідає стратегічним пріоритетам діяльності правоохоронних органів, спрямованим на формування передбачуваного та
справедливого бізнес-середовища, а також на зниження надмірного процесуального тиску на суб’єктів господарювання.
Бюро економічної безпеки України завершило серію громадських консультацій та фахових обговорень щодо впровадження механізму медіації в податковій сфері, зокрема за статтями 212 та 212-1 Кримінального кодексу України, з метою забезпечення належного вивчення, опрацювання та подальшого запровадження механізму досудового врегулювання податкових порушень у кримінальному процесі, а також визначення необхідних напрямів його нормативного врегулювання шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та інших законодавчих актів.
17 лютого 2026 року з представниками державних органів, підприємств, установ та організацій у Київській школі державного управління ім. С. Нижного відбулося публічне фахове обговорення ініціативи Бюро економічної безпеки України щодо впровадження механізмів медіації у кримінальних провадженнях за фактами вчинення економічних кримінальних правопорушень. Також завершено масштабний етап публічних консультацій та опрацювання наданих пропозицій щодо запровадження інноваційного механізму податкової медіації.
Підставою для дискусії стали результати роботи БЕБ: у 2025 році в межах 187 кримінальних проваджень бізнес добровільно та в повному обсязі, у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 212 Кримінального кодексу України, відшкодував завдані державі збитки – кошти вже надійшли до бюджету. Водночас чинне законодавство навіть після компенсації зобов’язує правоохоронні органи повідомляти про підозру та передавати матеріали до суду. Саме цей дисбаланс і став предметом фахової розмови.
У той же час наявна ситуація із чинною процедурою завершення досудового розслідування лише шляхом прийняття кінцевого рішення виключно судом, із визнанням вини особи, звільненням її від кримінальної відповідальності та попереднім повідомленням особі про підозру, шкодить репутації суб’єктів господарювання, а в окремих випадках може перешкоджати залученню міжнародних інвестицій та розвитку бізнесу тощо.
Ініціативу представили Директор БЕБ Олександр Цивінський та перший заступник Директора Тарас Щербай. До обговорення долучилися понад 70 учасників – народні депутати, представники бізнес-асоціацій, громадських організацій, адвокати, прокурори.
У процесі обговорення йшлося не лише про концепцію, а й про практичні підходи до її реалізації: як зробити механізм зрозумілим, ефективним і таким, що зменшує конфліктність між державою та бізнесом.
Сучасні реалії вимагають відходу від виключно репресивного підходу, який часто призводить до тривалого блокування господарської діяльності без реального наповнення бюджету. Презентована концепція пропонує впровадження доктрини відновлювального правосуддя, де пріоритетом стає не сам факт покарання особи, а максимально оперативна та повна реституція завданих збитків у поєднанні з підтримкою національної безпеки.
Платник податків, який обирає шлях медіаційного врегулювання, зобов’язується добровільно сплатити суму основного податкового зобов’язання, а також усі нараховані штрафні санкції та пеню.
Окремим елементом запропонованої процедури став додатковий реституційний внесок як певний відсоток від суми несплачених податків. Це створює механізм, за яким виправлення податкової помилки трансформується у додаткові надходження державі.
Розрахунок суми медіаційної угоди базуватиметься виключно на висновках судово-економічних експертиз, що виключає будь-який суб’єктивізм чи корупційні ризики. Механізм медіації не може бути застосований повторно. Крім того, встановлено чіткий регламент процесуальних дій, що гарантує динаміку розслідування та швидке розблокування активів сумлінного платника. Такий підхід мінімізує адміністративний тиск на бізнес, що є критично важливим для збереження економічної активності в регіонах.
Процесуальна карта проєкту передбачає прозору послідовність: від аналітичного виявлення розбіжностей до підписання угоди та фактичної сплати коштів. Юридичним фіналом процесу є закриття кримінального провадження на підставі нового пункту 11 (виконано умови укладеної угоди про врегулювання шкоди, завданої державі із БЕБ щодо злочинів, передбачених ст. ст. 212, 212-1 КК України) частини першої статті 284 (Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи) Кримінального процесуального кодексу України. Це тягне за собою негайне скасування всіх обтяжень, зняття арештів з активів та рахунків, дозволяючи підприємству відновити повноцінну діяльність.
Запровадження медіації, за підсумками обговорень, визнано пріоритетним вектором розвитку БЕБ. Цей механізм створює прозору платформу, де відшкодування збитків державі стає джерелом зміцнення її обороноздатності.
Перебіг дискусії з представленої БЕБ концепції запровадження процедури досудового врегулювання податкових правопорушень засвідчив високу заінтересованість бізнесу у реформуванні кримінального судочинства.
Аналогічно, в межах публічного обговорення, представники парламенту висловили свої конструктивні позиції з приводу законодавчих змін.
Зокрема були висловлені зауваження щодо правової природи платежу на рахунок Збройних Сил України, запропоновано здійснювати відшкодування в межах вже існуючих у Кримінальному кодексі України видів покарань та безпосередньої назви запропонованих БЕБ законодавчих змін.
Крім того, з метою більш ефективного та всеохоплюючого впровадження відповідних механізмів у законодавчу базу Бюро економічної безпеки України ініційовано створення міжвідомчої робочої групи, до складу якої виявили бажання увійти представники державних органів, підприємств, установ та організацій, зокрема, представники Ради бізнес-омбудсмена, Національної асоціації лобістів України (UNLA), Американської торгівельної палати в Україні та інших провідних фахівців з метою консолідації зусиль для фіналізації комплексних законодавчих ініціатив та забезпечення їх безумовної відповідності засадам кримінальної юстиції.
У тій чи іншій формі, бачення щодо запровадження процедури досудового врегулювання податкових правопорушень висловили Рада бізнес-омбудсмена, Європейська Бізнес Асоціація, Громадська Спілка «Об’єднання резидентів Дія Сіті», Національна асоціація лобістів України (UNLA), Конфедерація будівельників України, Американська торгівельна палата в Україні, АО AVER LEX, Асоціація правників України, АО «Міллер», ВГО «Асоціація платників податків України», Асоціація Укртютюн, Український національний комітет Міжнародної торгової палати, ТОВ «Офіс лобістів», ПП «Укрпалетсистем», тощо.
Учасники обговорення здебільшого надавали узагальнені коментарі та міркування, які не містили пропозицій щодо змін або доповнень до підготовлених БЕБ законодавчих ініціатив, але відображали загальну підтримку концепції.
Також учасники громадського обговорення порушили низку питань, що стосувалися інших правових інститутів і не входили до предмета законопроєкту, підготовленого БЕБ. З огляду на те, що зазначені ініціативи виходять за межі запропонованих законодавчих змін і потребують окремого комплексного опрацювання, їх розгляд не передбачений у межах цього проєкту:
Пропозиції та коментарі учасників обговорення | Позиція БЕБ щодо можливості врахування |
Врегулювання початку слідства, щодо передчасне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за наявності податкового спору | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Метою запропонованого законопроєкту є створення механізму (медіації) для швидкого та прогнозованого закриття вже розпочатих кримінальних проваджень. Зміна базових правил імплементації статті 214 КПК України (порядок внесення відомостей до ЄРДР) концептуально виходить за межі завдань цього проєкту і потребує окремої комплексної реформи. |
Вдосконалення існуючого механізму звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 4 статті 212 Кримінального кодексу України (без повідомлення про підозру і визнання особи винною) | Норми матеріального права (ч. 4 ст. 212 КК України) не містять і не можуть містити процесуальних запобіжників, зокрема такого як заборона на повідомлення про підозру, на період медіації. Запропонований проєкт Закону про медіацію запроваджує саме процесуальний механізм захисту платника податків. Впровадження інституту медіації не скасовує і не звужує дію ч. 4 ст. 212 КК України. Запропонований проєкт розширює права платників податків, надаючи їм додатковий, добровільний інструмент врегулювання кримінально-правового конфлікту. |
Вдосконалення положень статті 45 (дієве каяття) Кримінального кодексу України в частині застосування цієї норми у сукупності із положеннями частини 4 статті 212 Кримінального кодексу України | Інститут «дієвого каяття» (ст. 45 КК України) за своєю правовою природою вимагає обов’язкового, беззаперечного визнання особою своєї вини та щирого покаяння. Головна ж перевага нового механізму медіації – це врегулювання кримінально-правового конфлікту без визнання вини (відсутність преюдиції), що убезпечує платника податків від подальших репутаційних та адміністративних ризиків. Частина 4 статті 212 КК України вже є самостійною, спеціальною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Поєднання спеціальної норми із загальною нормою ст. 45 КК України створить правову колізію та ускладнить правозастосування у судах. |
За наявності здійснення аналітичної діяльності БЕБ, до моменту офіційного встановлення факту несплати податків процесуальні заходи мають відбуватись без залучення платників податків | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Проєкт Закону спрямований на запровадження механізму медіації (врегулювання) у вже існуючому, розпочатому кримінальному процесі (зміни до КПК України). Зміна базових принципів роботи аналітичного підрозділу БЕБ є предметом профільного Закону «Про Бюро економічної безпеки України» і не може регулюватися в рамках ініціативи про процесуальну угоду (медіацію). Разом з тим, слід зазначити, що кримінальне провадження є самостійним процесом, проведення процесуальних дій у якому не залежить від наявності чи відсутності адміністративного акта (рішення ДПС), який у такому провадженні розглядається як один із доказів, у сукупності із іншими. |
Неможливість (заборона) визначення розміру несплачених податків аналітичним висновком | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Дискусія щодо доказового статусу аналітичних продуктів БЕБ стосується загальних норм кримінального процесу (збирання доказів). Проєкт Закону про медіацію регулює виключно процедуру добровільного досягнення згоди, де сторони вільні у виборі документів, які вони визнають достатніми для фіксації суми збитків в угоді. Водночас аналітичний висновок є лише одним із джерел інформації в процедурі медіації й не становить собою остаточного або єдиного визначення збитків. Він виступає лише початковою стадією встановлення шкоди, подальше визначення якої потребуватиме як надання платником податків власних розрахунків (наприклад, висновків аудиту), так і проведення судової експертизи. |
Внесення змін до частини 4 статті 212 КК України щодо додавання згоди/незгоди платника податків відшкодувати шкоду винної особи | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Крім того, слід зазначити, що кримінальна відповідальність має індивідуальний (персональний) характер (директор, бухгалтер). Податковий обов’язок несе юридична особа (платник податків). Нормативне створення залежності права фізичної особи на звільнення від кримінальної відповідальності від волевиявлення третьої особи (згоди/незгоди платника податків) порушує засади індивідуальності кримінальної відповідальності. |
Встановлення відповідальності за необґрунтований аналітичний продукт | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Проєкт закону спрямований на створення конструктивного механізму (медіації) для вирішення спорів і наповнення бюджету. Питання реформування системи дисциплінарної чи кримінальної відповідальності працівників БЕБ має бути предметом інших законопроєктів. Водночас, слід зазначити, що висновок за аналітичним продуктом не є остаточним процесуальним рішенням, яке безпосередньо обмежує права особи. Аналітичний продукт є джерелом орієнтовної інформації, яка підлягає подальшій перевірці слідчим та експертним шляхом. При цьому, чинне законодавство України вже містить вичерпні інструменти притягнення службових осіб державних органів до відповідальності за умисні протиправні дії (статті 364, 366, 372 КК України). |
Встановлення обмежень у строках розслідування кримінальних правопорушень за статтею 212 КК України | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Крім того, запропонована ініціатива порушує системність кримінального процесуального законодавства. Строки досудового розслідування вже чітко регламентовані статтею 219 КПК України і залежать виключно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення. Встановлення окремих обмежень строків для однієї конкретної статті (ст. 212 КК України) руйнує єдиний підхід кримінального процесу. |
Необхідність концентрації зусиль БЕБ на позакримінальному пошуку шляхів зменшення стимулів для порушень законодавства | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Метою запропонованого проєкту є внесення окремих змін до Кримінального процесуального кодексу України для запровадження чіткої процедури врегулювання (медіації) у вже існуючих кримінальних провадженнях. Питання загальної превентивної політики держави концептуально виходять за рамки процесуального законодавства. КПК України регулює процедури, строки та повноваження сторін кримінального процесу і не врегульовує питання формування і реалізації державної політики у сфері протидії правопорушенням. |
Криміналізація процесів лише за системними та масштабними процесами | Вихід за межі предмета правового регулювання за проєктом. Метою запропонованого законопроєкту є створення ефективного процесуального інструменту (медіації) для швидкого врегулювання спорів та наповнення бюджету в умовах воєнного стану. Чинна редакція статті 212 КК України містить чіткі, математично обчислювані пороги настання кримінальної відповідальності (значні, великі та особливо великі розміри шкоди, прив’язані до кількості неоподатковуваного мінімуму доходів громадян). Фундаментальний перегляд об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення (зміни до Загальної та Особливої частин КК України) потребує окремої комплексної реформи матеріального кримінального права. |
Чітка класифікація за різновидами аналітичних продуктів та порядку їх використання | Запропонована ініціатива виходить за межі предмета правового регулювання даного законопроєкту та стосується внутрішньої відомчої діяльності БЕБ. У межах кримінального провадження будь-який аналітичний продукт БЕБ, незалежно від його назви є лише носієм інформації. Оцінку його достатності та допустимості здійснює детектив, прокурор і суд у сукупності з іншими доказами. |
Оптимізація розслідування лише як допоміжного інструменту | Досудове розслідування є основною, законодавчо визначеною стадією кримінального процесу, метою якої є встановлення події правопорушення, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень (ст. 2 КПК України). Водночас ціллю законопроєкту не є зміна загальної мети кримінального процесу. Проєкт визначає альтернативну процедуру завершення слідства. За добровільного волевиявлення платника податків з обранням процедури медіації застосовується спрощена процедура завершення слідства. За відсутності такого волевиявлення здійснюється досудове розслідування відповідно до загальних процедур кримінального процесу. |
Визначення можливості укладання угоди про врегулювання податкових правопорушень також і з підозрюваним | Запропоноване розширення суб’єктного складу руйнує концептуальну логіку законопроєкту та призведе до дублювання норм кримінального процесу. Головна інновація запропонованого інструменту медіації для бізнесу полягає у можливості врегулювати правопорушення до моменту вручення особі повідомлення про підозру. Мета законопроєкту – не доводити ситуацію до появи підозрюваних, зберігаючи репутацію посадових осіб платника податків. Для осіб, які вже набули статусу підозрюваного чинний КПК України вже передбачає вичерпний правовий інструментарій. Зокрема це інститут укладення угоди про визнання винуватості (ст. 468 КПК України) та механізм звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України. |
Лише висновок податкової служби, сформований за результатами податкової перевірки, може слугувати підставою для підтвердження об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 212 КК України | Запропонована ініціатива виходить за межі предмета правового регулювання даного законопроєкту. Водночас така пропозиція суперечить усталеній судовій практиці та базовим принципам кримінального судочинства. Відповідно до ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. Відповідно до судової практики акт податкової перевірки не є єдиним і безальтернативним доказом ухилення від сплати податків. Об’єктивна сторона може доводитися висновками судово-економічної експертизи та іншими доказами в їх сукупності. |
Окремі зауваження і пропозиції учасників обговорення надані як під час електронних консультацій так і під час проведеного публічного заходу 17 лютого 2026 року вже передбачені у запропонованому для обговорення проєкті, що не потребує додаткового врахування:
Водночас учасниками обговорення запропоновано подальше опрацювання змін до законодавства, що передбачатимуть низку питань, обговорення яких доцільно здійснити в рамках спільної міжвідомчої робочої групи:
Відтак, міжвідомча робоча група зосереджуватиме свою діяльність виключно на питаннях, пов’язаних із нормативним удосконаленням та практичним напрацюванням механізму досудового врегулювання (медіації) у кримінальних провадженнях щодо податкових правопорушень. Поза межами її розгляду залишатимуться питання, що стосуються загальних реформ кримінального процесу, матеріального кримінального права, змін до порядку початку розслідування, повноважень аналітичних підрозділів БЕБ, інститутів звільнення від кримінальної відповідальності, визначення доказової сили документів та інших аспектів, які не входять до предмета законопроєкту про медіацію.
У межах діяльності міжвідомчої робочої групи, пропонується розглянути надані пропозиції, що стануть основою для розробки змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» у частині нормативної регламентації процедур закриття проваджень на підставі виконання умов медіаційних угод за формулою повного відшкодування збитків, штрафних санкцій та додаткового реституційного внеску.
Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, законодавчі ініціативи щодо запровадження механізму досудового врегулювання податкових порушень, напрацьовані міжвідомчою робочою групою, будуть надіслані заінтересованим органам.
Бюро економічної безпеки України залишається відданим принципам партнерства та прозорості, завершуючи підготовку змін до законодавства.
Наша мета – зробити цей правовий інструмент дієвим засобом посилення економічної стійкості держави, що забезпечує стабільне майбутнє та безпеку України.
Юридичний департамент БЕБ