Про нову філософію діяльності Бюро економічної безпеки України, етапи його розгортання і комплектування, особливості процесів забезпечення та фінансування директор Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник розповів у студії Українського радіо в авторській програмі Світлани Мялик «Здорова політика».

Розповідаючи про стан забезпечення відомства, Вадим Мельник повідомив, що на поточний момент триває вирішення питання виділення приміщення. На його думку ця будівля повинна бути якнайкраще пристосованою для функціонування такої специфічної структури.

«Якщо ми отримаємо будівлю, яку необхідно облаштовувати, це потребуватиме часу та коштів на додаткове її обладнання, тобто ми втратимо і час, і кошти. До речі, щодо бюджету – на 2022 рік для БЕБ виділено приблизно 600 млн грн…. тобто бюджетом не передбачено витрат на облаштування! Ці кошти підуть на заробітну плату, комунальні послуги та податки», - резюмував Вадим Мельник.

Він також звернув увагу на той факт, що у разі отримання непідготовленої з точки зору режимів таємності будівлі, неможливо буде під’єднати блок аналітиків до баз даних, що у свою чергу паралізує запуск роботи БЕБ за новим функціоналом.

«Я спрямував листа, у якому вказав, що прошу виділити для центрального апарату БЕБ приміщення за адресою по вулиці Шолуденка, 31 у місті Києві. І це питання зараз у Кабміні розглядається. Але ситуація з розглядом цієї проблеми затягується. Тож пройде десять днів і нам ніде буде розміщувати своїх перших працівників», - наголосив директор БЕБ.

Коментуючи терміни запуску роботи Бюро, він повідомив, що процедура запуску діяльності БЕБ – це спільна робота центральних державних органів – Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Відтак ще є низка законодавчих актів, які очікують схвалення у Парламенті та нормативні документи, що не затвердженні Урядом країни. На цьому фоні витримати попередній термін запуску роботи Бюро було фізично не можливо.

Але станом на сьогодні відбулися серйозні зміни в цьому напрямку – розпочато перші конкурси на заміщення вакантних посад у БЕБ. Це буде одна з наймасштабніших програм комплектування державного органу у новітній історії країни. До лав центрального апарату та територіальних підрозділів за результатами конкурсів буде прийнято 4000 осіб. Проте цей процес буде поділено на кілька етапів. Для того, аби новостворений центральний орган виконавчої влади запрацював з 25 листопада, на першому етапі необхідно набрати 30% від складу центрального апарату, тобто 210 осіб. Такий крок дасть змогу запустити відомство у практичну роботу.

«Коли ми отримаємо від Кабінету Міністрів ще одну постанову і регламент – ми оголосимо конкурси на атестованих працівників – детективів і аналітиків. Другим етапом будуть конкурси на посади керівників територіальних управлінь. До кінця року ми маємо їх обрати і у перших числах січня вони мають розпочати конкурси на комплектування територіальних управлінь», - зазначив директор БЕБ.

У такий спосіб буде досягнуто паралельність процесів комплектування центрального апарату і територіальних підрозділів відомства, що дасть змогу, за прогнозами очільника БЕБ, станом на кінець лютого наступного року вийти на рівень комплектування у 1800 осіб.

Презентуючи основні напрямки роботи новоствореного Бюро економічної безпеки, Вадим Мельник зазначив, що БЕБ – принципово новий центральний орган виконавчої влади з відмінною від функціоналу попередніх правоохоронних структур філософією діяльності. Основна модель його майбутньої роботи – аналітична. Це не правоохоронний орган у чистому вигляді. Адже БЕБ створене не «замість податкової міліції», а для того щоб викривати злочинні прояви в економіці держави з подальшим усуненням насамперед причин таких явищ.

«Наприклад, як працювала донедавна податкова міліція? - Вона реагувала на факти кримінальних правопорушень і розслідувала їх. Натомість завдання БЕБ – це упередження подібних правопорушень – виявити причину кримінального прояву і прибрати її, щоб злочин не було скоєно. Саме аналітична складова дасть можливість виявляти на певних етапах кримінальні прояви, які можуть шкодити бюджету України», - підкреслив Вадим Мельник.

Повертаючись до теми законодавчого забезпечення роботи БЕБ, він згадав ключовий на сьогодні законопроект №3959-1, що очікує свого прийняття Верховною Радою України. Це ключовий Закон, який визначатиме підслідність БЕБ, посилює відповідальність за податкові правопорушення, синхронізує норми ККУ, КПК, КУпАП з законом «Про Бюро економічної безпеки України», визначатиме перелік осіб - виконавців функцій держави, щодо яких БЕБ може здійснювати досудове розслідування.

Протягом ефіру Вадим Мельник відповів на численні запитання слухачів Українського радіо, які стосувалися насамперед конкурсних процедур у Бюро економічної безпеки.

Повна версія програми.